Учора співробітники Інституту взяли участь у засіданні бюро Президії НААН під головуванням президента НААН Ярослава Гадзала, на якому з доповіддю «Біологічні агенти захисту рослин та механізм їх дії на систему «патоген – рослина» виступив директор Інституту Анатолій Москаленко.

На засіданні був присутній голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.

У доповіді Анатолій Москаленко обґрунтував необхідність пошуку ефективних, екологічно безпечних альтернатив хімічним засобам захисту рослин, підкреслив лідерство ЄС у розробленні та впровадженні екологічно чистих технологій у сфері сільського господарства, зокрема, наголосив на стратегії ЄС “Від ферми до столу”, спрямованій на скорочення використання хімічних пестицидів; представив результати досліджень щодо створення біопестицидів науковців Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Інституту захисту рослин НААН, Інституту агроекології і природокористування НААН, ІТІ «Біотехніка», Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАНУ, кафедри мікробіології та імунології ННЦ Інституту біології та медицини Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка; окреслив можливі механізми дії біологічних агентів захисту рослин на систему патоген-рослина.

В обговоренні питання виступили провідні науковці України, які здійснюють дослідження за даним напрямом, та висловили низку пропозицій, зокрема:

– академік НААН Володимир Патика підкреслив необхідність вирішення питання захисту рослин від змішаної інфекції; наголосив на відсутності в державі стандартних штамів мікроорганізмів, з якими потрібно порівнювати ефективність нових біоагентів, та необхідності підняти це питання на державному рівні;

– д-р біол. наук Лідія Пасічник відмітила негативний вплив патогенів на перебіг фізіологічних процесів у рослинах, відсутність зареєстрованих біопрепаратів для контролю збудників бактеріальних хвороб, підкреслила актуальність розробки екологічних методів для захисту посівів;

– д-р с.-г. наук Ганна Ткаленко відмітила високу ефективність препарату Хетоміка – на рівні 80%; зазначила, що його ефективність у захисті проти ґрунтових патогенів перевершує досліджені хімічні препарати; висловила побажання – розробити товарну рідку форму цього препарату;

– д-р біол. наук Лариса Сківка відзначила складність і необхідність комплексного підходу до проведення досліджень у даному напрямі, наголосила на важливості з’ясування характеру впливу біоагентів на мікробіоту ґрунту, особливо в умовах глобальних змін клімату;

– д-р біол. наук Алла Парфенюк відмітила перспективність біологічного методу захисту рослин; зазначила, що в Інституті агроекології та природокористування НААН проводяться дослідження за цим напрямом, зокрема, оптимізовано метод визначення інтенсивності спороутворення фітопатогенних грибів з урахуванням сортових особливостей рослин перцю солодкого, що дає змогу проводити екологічну оцінку сортів, екзометаболіти яких здатні обмежувати чисельність популяцій мікроміцетів;

– канд. техн. наук Владислав Ярошевський підкреслив перспективність та важливість досліджень щодо створення біопестицидів для боротьби як з уже відомими хворобами рослин, так і новими.

Голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко у своєму виступі відмітив важливість піднятих у доповіді питань для більш широкого впровадження біологічного захисту рослин, що сприятиме зменшенню пестицидного навантаження на навколишнє середовище; наголосив, що тільки злагоджена державна політика в чіткій взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства і Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, комітетів Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування і аграрної та земельної політики дозволить вирішити підняте питання на державному рівні.

Всі учасники зібрання підтримали необхідність продовження досліджень по цьому напрямку та за результатами обговорення прийняли відповідний проект рішення.